У січні 2014-го року племінний завод «Агропрайм Холдинг» завіз «нову кров» — племінних свинок і кнурців французької селекції. Чому зробили такий вибір і на які результати розраховують, розповів головний технолог підприємства Василь Лимар.

 

 

— Василю Олександровичу, завозу тварин на «Агропрайм Холдинг» передувала довга підготовка. Якими були основні кроки?

 

— Останнього разу племінне поголів’я завозили ще 2010-го року. Однак племзавод на місці не стоїть, ринок висуває нові вимоги, отже, виникла потреба оновити «генетичний фонд». Насамперед, склали список потенційних постачальників. Зупинилися на французькій компанії Gene+, поїхали у Францію побачити на власні очі, як там ведуть племінну роботу, відібрали тварин, яких в січні зустріли у себе в господарстві і поставили на карантин.

Поголів’я високоякісне: свиноматки гіперпродуктивні — 16–17 живонароджених поросят на опорос, свині набирають 100 кілограмів за 145–150 днів, забійних вихід — 79–80%, товщина шпику — 1–1,5 см, площа м’язового вічка — 57–58 мм. Це одні з найкращих показників в Європі, які тепер будемо мати і в нашому господарстві.

 

— В Україні нині популярна данська генетика. Чому ви зробили вибір на користь французької?

 

— Перш, ніж купувати генетику, треба бути впевненим, що господарство до неї готове. Адже, щоб свині демонстрували очікувані результати, потрібно задовольнити їх вимоги у годівлі, умовах утримання, технологіях розведення, та й персонал повинен бути підготованим. Данська генетика дуже примхлива. Французька легша в експлуатації і дає можливість отримати гарні результати, навіть коли умови «не дотягують». Бо, на жаль, близько 70% українських ферм працюють не на високому рівні: мають проблеми з якістю кормової бази, технологією виробництва, менеджментом тощо. Свині французької й німецької генетики міцніші та дають можливість «приховати» негаразди виробництва. Данська генетика такого не вибачає.

Щодо завезення багатьма комплексами свиней із Данії, одна із причин — в Україні багато підприємств із данськими інвестиціями. Данці везуть свою генетику, бо знають, що з нею робити, щоб вона давала максимальний результат.

Підприємство «Агропрайм Холдингу» вже не вперше працює з французькою генетикою: перше поголів’я, яке завезли, придбали в компанії Nucleus. Тому рішення продовжити співпрацю з французькими селекціонерами не було випадковим. Скажу відверто, нині вибір зробили не стільки на користь власне свиней (хоча їхні результати одні з найкращих), скільки на користь моделі свинарства, яку практикують у Франції.

 

— Що саме вас привабило?

 

— Нині майже вся генетика, незалежно від того, французька вона, данська, німецька чи англійська, демонструє дуже хороші показники. На що звертаємо увагу, коли обираємо постачальника? Насамперед, на статус здоров’я свиней. У Франції племінні господарства ізольовані від будь-яких тваринницьких об’єктів у радіусі 14 км. Скорочення дистанції заборонене законом. Там не тримають свиней в присадибних господарствах, як в Україні (у нас цей сегмент ще й досі більший за промисловий). Це також контролюється законом. Для держави всі племінні господарства — стратегічні. Свиней, яких вони розводять, занесено у єдину племінну базу. Фактично, це генетичний фонд не однієї компанії, а всієї країни. Така система підтримує ветеринарну безпеку на національному рівні. У Франції племінну справу ведуть за селекційно-економічними індексами. Господарства передають інформацію на один сервер. Усе відкрито. На сайті можна побачити показники будь-якої племінної тварини. Україна тільки стала на шлях до такої системи, бо за нею — майбутнє.

 

— Як плануєте використовувати нове поголів’я?

 

— Наш племзавод працює з двома породами: Великою Білою і Ландрасом. Нині ми завезли 44 тварини: 20 чистопорідних свинок (десять — породи Велика Біла, десять — Ландрас). Також 24 кнурці: сім чисто-породних Дюроків, п’ять Великої Білої, п’ять Ландрасів і сім кнурців Musclor. Дюроків та Musclor будемо використовувати у товарному виробництві. Musclor — це лінія П’єтрена, започаткована 1986-го року, вільна від гену стресу. Ці кнури ультрапродуктивні: забезпечують швидкий ріст і м’ясистість туші. Крім того, з ними дуже легко працювати. Щодо роботи нашого племзаводу: розводимо чистопорідних свиней порід Велика Біла та Ландрас, яких реалізуємо племінним господарствам, а такожсвинок F1 [Велика Біла (материнська лінія) — Ландрас (батьківська лінія)], яких продаємо товарним господарствам. З помісних свинок формуємо і маточне стадо нашого свинокомплексу на 1 250 свиноматок. Щороку ремонтуємо його на 35%, це 500–600 свинок. Ремонтний молодняк для племінного розведення завозимо з-за кордону. Раз на два роки повністю замінюємо кнурів, щоб не допустити інбридингу й отримувати сперму тільки вищого ґатунку.

Нові свинки нині у карантині, який триватиме 60 днів. Щойно він закінчиться, почнемо їх запліднювати. Причому для них це другий карантин: перший був у Франції до відправки — 30 днів. Оскільки свині різних порід, їх зібрали на карантинній фермі з різних господарств, де провели необхідну вакцинацію — від бешихи, що передбачено міжнародним ветеринарним сертифікатом. До речі, у Франції роблять тільки найнеобхідніші профілактичні щеплення: вакцинують тільки від парвовірусу. Це умовно-патогенний мікроорганізм, який є в усьому світі. В Україні цей ДНК-вмісний вірус раніше не діагностували. Виробники отримували по десять

живонароджених поросят на свиноматку і вважали, що це межа. Лише завдяки вакцинації від парвовірусу, тварини одразу ж почали давати на два, три, п’ять і більше «додаткових» поросят.

 

— У планах «Агропрайм Холдингу» є створення нуклеусу?

 

— Така ідея є, але в світлі останній подій реалізовувати її ще зарано. Одещина та інші південні регіони до цього ще не готові. Хоч є й позитивні сигнали:останніми роками свинарство активно розвивається (у тому числі й на півдні України), і якщо раніше замовляли 10, 20, 30 племінних тварин, то нині — 100–300. Тому потреба в нуклеусі буде ставати все нагальнішою, і коли визріє — ми будемо до цього готові.

 

— Чим несприятлива нинішня ситуація?

 

— Цінова політика бажає кращого, так само, як і загальна ситуація в нашому сільському господарстві. Хоч упродовж останніх кількох років вона покращується і вирівнюється. Неприбуткові ферми закривають, будують багато нових — великих і середніх. Тому потреба в нуклеусах і селекційно-гібридних центрахобов’язково постане. Як тільки це відбудеться, за рік перебудуємося. Будуть у нас і прабатьківські, і батьківські свині.

Ще одна з перешкод — український менталітет. Ви ж бачите, що нові ферми будують, а на поголів’ї хочуть заощадити — тримають 5–10 кнурів і вирощують ремонтних свинок в умовах товарного виробництва. Нонсенс! Щоб це усвідомити, фермерам інколи потрібно два–три роки. І тільки тоді, коли наб’ють гулі, приходить розуміння, що купувати ремонтний молодняк треба в спеціалізованих господарствах, де ведуть селекційну роботу і для цього є належні умови.

 

— А як бути з переконанням, що краще більше заплатити, але завезти свиней з-за кордону, ніж купувати в українських племінних підприємств?

 

— Дійсно, рівень роботи та відповідальність багатьох українських селекційних господарств бажає кращого. Нам катастрофічно не вистачає того, що вже давно є в Європі: єдиної системи оцінки племінних якостей свиней і відкритості цієї інформації для всіх учасників ринку. Також не вистачає високого рівня біо-безпеки і статусу здоров’я тварин. Коли все це буде, ситуація зміниться.

 

— Василю Олександровичу, минулоріч, коли ви підбивали підсумки 2012-го, сказали, що за обсягами реалізації племінного поголів’я «Агропрайм Холдинг» увійшов до трійки українських лідерів. Чи відбулися зміни за цей рік? Результати покращилися?

 

— Точно не погіршилися! Останніми роками ми продаємо не менше 1700 голів племінного молодняка. Це як забратися на дах: вилізти на гребінь важко, та ще важче на ньому втриматися. Обсяги продажів збільшуються, до того ж використовуємо 500–600 голів для ремонту власного поголів’я на свинокомплексі. Таких результатів досягаємо не за рахунок збільшення поголів’я, а завдяки покращенню ефективності виробництва. Упродовж 2013-го вийшли на показник 30 поросят на свиноматку на рік. Таким чином і продажі не зменшуємо, і молодняк для власного ремонту маємо.

 

— Які перспективи розвитку на 2014-ий рік?

 

— Ще більше покращити якість поросят за рахунок селекційної роботи з якісною генетикою, щоб усі, хто купує наше поголів’я, поверталися до нас знову. Це основна задача.