укр rus
Рослинництво
/
Тваринництво
Інформація про замовлення
Контакті дані
Додаткова інформація
по відправленню замовлення наші
представники зв′яжуться з вами
упродовж 1 робочого дня
про компанію
контакти
написати нам
ЗMI про нас
Рослинництво Племінне свинарство Товарне свинарство Біопаливо
Василь Лимар: "Племінна справа - стратегічне питання"
15 травня, 2018

Лимар Василь Олександрович, головний технолог ТОВ «Агропрайм Холдинг».

Народився 4 квітня 1960 р. на Кіровоградщині. У 1979 р. закінчив Новомиргородський зоотехнічний технікум (Кіровоградська обл.) за спеціальністю «зооінженер».
Працював бригадиром ферми, завідувачем ферми, зоотехніком відділку, головним зоотехніком, заступником директора з тваринництва у Капітанівському бурякорадгоспі. Паралельно продовжував навчання, закінчив Київський національний аграрний університет за спеціальністю «зооінженер».

З 2007 р. – головний технолог ТОВ «Агропрайм Холдинг» (племінний завод - на 200 голів свиноматок, відгодівельний комплекс - на 1350 голів свиноматок).

В тому, що свинарство - одна з найбільш ефективних і скоростиглих галузей тваринництва,нікого переконувати не потрібно. Сьогодні розведення свиней – це складний бізнес, який має бути прибутковим. Інакше цією справою взагалі не варто займатись. Фахівці знають: без ведення цілеспрямованої і безперервної племінної роботи в господарстві досягти омріяних прибутків неможливо.
 

Отже, спробуємо розібратись у головній складовій ефективного ведення свинарства, а саме - племінній роботі. І сьогодні нам у цьому допоможе головний технолог ТОВ «Агропрайм Холдинг» Василь Лимар. 

 

 

- Василю Олександровичу, напевне, моє запитання вас здивує. Але… З чого, власне, розпочинається племінна робота у свинарстві?

 

- Племінна робота - це цілий комплекс заходів, спрямований насамперед на поліпшення видатних породних якостей свиней та отримання від них м’яса і шпику високої якості при мінімальних витратах. Тому племінна робота в свинарстві розпочинається з визначення поставленої мети.

 

Це може бути покращення здоров’я тварин, підвищення їхньої продуктивності, багатоплідності, скоростиглості, поліпшення якості туші та інше. Потім складається план роботи, визначаються методи та способи її проведення, комплекс необхідних заходів,виробнича база та виконавці.
 

Однією з головних умов успішності проведення племінної роботи є чітка організація зоотехнічного обліку в господарстві. Всі свині повинні мати чіткі індивідуальні номери: тварин нумерують відразу після народження, тому що в багатьох господарствах практикують пересаджування поросят від однієї свиноматки до іншої. Номери тварин повинні вказувати на їхнє походження, щоб потім за обліком даних було можливе оцінювання продуктивності та розвитку.

 

Особливо важлива правильна організація обліку при оцінюванні тварин по методу BLUP.Цей спосіб потребує дуже чітких даних і у великій кількості.
 

- Чому більшість вітчизняних свинокомплексів віддає перевагу тваринам іноземної селекції? Невже в Україні не існує продуктивних порід?

 

- На це питання також варто дивитись з точки зору економічної доцільності. Зараз в Україні розводять більше 10 порід свиней. Але вимоги ринку такі, що вітчизняні породи мало задовольняють бажання споживачів, і тому промислові господарства, вклавши кошти в обрані технології виробництва, комплектують стада імпортним поголів’ям. Адже при схрещуванні та гібридизації такі тварини дають туші підвищеної м’ясності. 
 

- Чи є в Україні порода, якою ми можемо пишатись і яка може бути задіяна у племінній справі за кордоном?

 

- Добре відомо, що вітчизняні породи в основному належать до універсального напрямку продуктивності, а тому програють окупністю корму,плодючістю і якістю туш перед зарубіжними породами та гібридами.

 

Втім, деякі породи після відповідного вдосконалення являють цінність. Наприклад, миргородська порода свиней,червона білопояса, полтавська м’ясна та інші. Вони мають унікальні генетичні цінності, які можуть бути використані для створення нових і поліпшення існуючих генотипів.

 

- Не нагадаєте цифру: скільки племінних підприємств і племрепродукторів існує в нашій країні? Чи всі ці працюючі підприємства, на вашу думку, відповідають своєму статусу?

 

- Племінна база України представлена майже сотнею племгоспів, із них 32 - племзаводи. Але важливим є не кількість господарств, a якість їхньої роботи,результати діяльності, кількість реалізованого племінного молодняка. І оскільки за останні роки значно зменшилась кількість племінних ферм, це свідчить про підвищення вимог ринку до якості племінної продукції. Бо ж зрозуміло, що тільки при дотриманні належних умов годівлі, утримання, обліку свиней вітчизняні племінні господарства зможуть забезпечити промислове свинарство потрібною генетикою.
 

- Чи важко пристосувати іноземних елітних тварин до реалій українського племзаводу чи господарства? Як вам вдається дотримуватись технологій утримання таких свиней?

 

- Тварини іноземної селекції, неважливо якої – датської, німецької, французької чи голландської, однаково важко адаптуються в наших умовах, бо вони менш стійкі до стресів, доволі вибагливі до умов утримання та годівлі. І хоча це відповідно потребує додаткових витрат, вважаю, що на майбутнє доцільно використовувати імпортну генетику для удосконалення наших вітчизняних порід, особливо для задоволення потреб господарств населення, де умови утримання і годівлі свиней бажають бути кращими.
 

- Яких технологій утримання вимагають свині закордонної селекції? Подібні вже працюють в нашій країні?

 

- Промислові господарства, як правило, мають власні племрепродуктори і навчились успішно працювати з імпортною генетикою, чітко дотримуючись відповідних технологій утримання, годівлі та мікроклімату. Найбільш вдало поєднують ці складові вирощування свиней такі вітчизняні племзаводи, як ТОВ «Агропрайм Холдинг», ПАТ «Племзавод «Степной», СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро», ТОВ «Фрідом Фарм Бекон», ТОВ «Племзавод «Біловодський» та інші.
 

- Яку схему/схеми гібридизації ви використовуєте? Що це реально дає?

 

- Зазвичай використовується класична схема відтворення – схрещують дві основні породи, а потім отримані помісі F1 покривають м’ясною породою (наприклад – дюрок або п’єтрен) для отримання гібридного молодняка для відгодівлі. Таке поголів’я відзначається міцним здоров’ям, скоростиглістю, високою окупністю корму, підвищеним вмістом м’яса в туші.

 

Наприклад, в умовах нашого господарства гібриди при порівнянні з чистопородними тваринами збільшують середньодобові прирости на 50-80 г,мають зменшення віку досягнення 100 кг на 10-20 днів,зменшення витрат корму на 1 кг приросту - на 0.2 - 0.3 к.од., більшу довжину туші на 3-8 см.

 

Тому дуже важливо проводити якісний облік і аналіз у племінних господарствах, а також відповідно бонітувати тварин.
 

- Як у вашому господарстві проводиться бонітування стада? Чи потрібна взагалі ця процедура?

 

- Бонітування – це комплексна оцінка племінної цінності свиней та їхнього виробничого призначення. Тому така процедура просто необхідна в кожному племінному господарстві.

 

Ми після оцінки тварин розподіляємо їх по продуктивності на три основні групи: перша – високі відтворювальні якості; друга - відгодівельні якості; третя – м’ясні якості.

 

Ці показники вимірюються кількісно, багатоплідність – кількістю поросят у гнізді, швидкість росту - кількістю грамів середньодобового приросту та днів на відгодівлі, вміст м’яса – у відсотках і так далі. До речі, ці ознаки залежать від багатьох генів, які мають різні комбінації та рекомендації в процесі розмноження тварин.

 

А є ще й якісні показники: площа м’язового вічка, вміст м’яса, жиру, кісток в туші, хімічний склад м’яса і сала, а такoж фізико-хімічні властивості - колір м’яса, утримання ним вологи, кількість та якість сала (температура плавлення, йодне число).

 

Саме тому, щоб розуміти, що тварини мають високу племінну цінність, необхідно їх оцінювати і спрямовувати селекцію на розвиток і закріплення бажаних показників.
 

- За кордоном існує Племінна книга порід. Колись вона видавалась і у нас. Чому така книга нині не видається? Кому це вигідно? Що потрібно зробити, аби започаткувати такий реєстр?

 

- На жаль, в Україні останні роки племінна справа дійсно починає занепадати. Колись потужне профільне відомство – «Укрплемоб’єднання» – з багатьох причин кілька років тому припинило свою діяльність. Тому й Державна племінна книга не видається останні п’ять років.

 

Моє бачення: Міністерство аграрної політики і продовольства України і Національна академія аграрних наук України мають відродити і розвивати племінну справу в тваринництві країни, і не лише у свинарстві. Бо інакше ми змушені будемо купувати якісну генетику за кордоном і годувати іноземних селекціонерів.   
 

- Племінна робота – досить затратна справа. Чи має в цій роботі допомагати свиноводам держава?

 

- На превеликий жаль, на підтримку племінної справи у свинарстві державного фінансування немає, і тому ця робота ведеться виключно на рівні зацікавлених господарств і фірм. Племінні господарства, якщо і мають якийсь прибуток від реалізації племінного молодняка, то незначний. Підняти ціни, зважаючи на фінансові можливості виробників, недоцільно. Тому якщо не буде держпідтримки для племінних заводів і репродукторів, вони змінять свій статус на товарні. Вже тепер багато з них не мають змоги обновляти генетику, бо, приміром, за купленого і доставленого імпортного кнурця потрібно заплатити 2-3 тис. євро. Відповідно ціна племінного молодняка повинна бути вищою від нинішньої, а це для товарних господарств дорого. Тому вони і втрачають якість виробленої свинини, бо займаються саморемонтом стада. Племінна справа в тваринництві - це стратегічне питання для такої аграрної країни, як наша. Тому підтримка держави має важливе значення для розвитку галузі.

Інвестиційні проекти:
  • налагодження виробництва продукції рослинництва
  • будівництво племінного репродуктору на 200 голів свиноматок
  • будівництво відгодівельного комплексу потужністю 24 000 голів свиней на рік
  • виробництво біопалива з відходів сільськогосподарського виробництва.



















Будемо раді відповісти на будь-які ваші запитання