укр rus
Рослинництво
/
Тваринництво
Інформація про замовлення
Контакті дані
Додаткова інформація
по відправленню замовлення наші
представники зв′яжуться з вами
упродовж 1 робочого дня
про компанію
контакти
написати нам
ЗMI про нас
Рослинництво Племінне свинарство Товарне свинарство Біопаливо
"ТОВ "Агропрайм Холдинг": коли "Прайм" справді означає "Кращий" - Інтерв'ю головного технолога В.О. Лимаря
25 лютого, 2013

«У свинарстві немає дрібниць. Робота має бути виконана якісно від вуха до хвоста!»

 

 

 Які завдання були найскладнішими для «Агропрайм Холдингу»?

 

 Завжди найскладніше питання — персонал. І тварин, і обладнання можна вибрати і купити, а от зібрати ефективну команду — завдання підвищеної складності. Справа у тому, що ми наймаємо людей не для того, щоб постійно вказувати їм, що і як робити, — нам потрібна здатність персоналу спостерігати, аналізувати, пропонувати шляхи оптимізації. Адже саме люди знаходяться біля витоків, у серці виробництва. Люди, які працюють з тваринами, мають усвідомлювати, що у свинарстві немає дрібниць: один пропущений момент у технології потягне за собою лавину неприємностей. Тому робота має бути виконана якісно від вуха до хвоста! А ще не може позитивний результат однієї ділянки гарантувати успіх всього виробництва: працівники повинні зжитися як колектив, тому що їх роботу можна порівняти із буднями бджолиної сім'ї у вулику. Для того, щоб забезпечити працівникам достатні знання та сприяти розширенню їх кругозору, регулярно надсилаємо їх на семінари та стажування, в тому числі і за кордон. Так, приміром, було, коли оператори опановували роботу із станціями електронної годівлі для поросних свиноматок, — стажувалися у Голландії.

 

 

«Нам бракує ставлення до роботи як до свого бізнесу, а не відбувальщини»

 

 В яких країнах вивчали свинарство ви особисто? Що із побаченого найбільше запам'яталося, викликало бажання впровадити це в Україні?

 

 Об'їздив чимало країн: Голландію, Німеччину, Великобританію, Чехію, Китай. У кожній свинарство має свої особливості, але всіх поєднує ставлення працівників до роботи на свинофермі: як до свого бізнесу, а не відбувальщини. У цьому, як на мене, головна умова успіху. І саме такого в Україні найбільше бракує.

 

 У своєму виступі на IV Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство» ви також наголошували, що всі зусилля технологів свиногосподарства можуть бути зведені нанівець через людський фактор. Як вдається знаходити для свого колективу ефективних працівників?

 

 Зараз активно співпрацюємо із аграрними вузами: запрошуємо студентів на виробничу практику і стажування. Маю відзначити, що йдуть дуже неохоче: із шести практикантів минулого року справді хотів навчатися тільки один студент із Житомирщини. Решту ми й не тримали – немає сенсу. Через три місяці практики цей хлопчина попросився на роботу: «Я у вас вивчив більше, ніж за три роки в університеті». За таких кадрів боремося, всіляко підтримуємо. Тому що, як не прикро, але система нашої освіти безнадійно відстала від постійно прогресуючого виробництва. Диплом насправді дає тільки можливість влаштуватися на роботу. А для того, щоб зайняти якусь посаду, потрібно пройти навчання виробництвом впродовж щонайменше півроку, при чому пройти всі етапи – від маточника до відгодівлі. Тому й виходить, що у нас на комплексі серед найкращих виробників далеко не всі — дипломовані спеціалісти.

 

Шкода, що студентська молодь стає дедалі байдужішою, неамбітною. Хоча, звісно, їхнє небажання йти працювати на свинокомплекс пов’язане ще й із стереотипом, що це нешанована професія, важка фізична праця і бруд. Насправді на сучасному свинокомплексі вже немає «свинарки», а є «оператор по догляду за тваринами». Це не робітник у замурзаних чоботах і подертому халаті, а спеціаліст, що працює із автоматизованими системами, комп’ютерними програмами, високотехнологічним обладнанням. Як би дивно не звучало, основна робота на сучасному свиногосподарстві — інтелектуальна! Наш персонал працює на комплексі з 8-ої до 17-ої, має два вихідних дні, підприємство забезпечує підвіз на роботу і харчування. Незважаючи на це, знайти працівників справді непросто, тому й працюють у нас люди навіть із Західної України.

 

Якщо говорити про контроль, то окрім програм обліку й управління «Вепр» та аналізу критичних точок «Світлофор» я постійно у контакті із нашою командою. Не дуже поважаю кабінетні звіти і довгі наради — на місці, у цеху все одразу стає зрозуміло. А найефективніша мотивація — прив’язка зарплатні до отриманих результатів.

 

 

«29,5 живонароджених та 28,5 відлучених поросят на свиноматку на рік»

 

 Якими досягненнями свинарського напрямку в 2012-му пишаєтеся найбільше?

 

 Найперше досягнення — спрацювалася команда, без якої я — ніхто. Її кістяк — технолог, ветеринарний лікар, технік штучного запліднення та селекціонер. Завдяки злагодженій роботі минулого року на племінному заводі «Агропрайм Холдингу» ми досягли 29,5 живонароджених та 28,5 відлучених поросят на свиноматку на рік. Такі показники говорять і про генетичний потенціал нашого поголів’я, і про рівень догляду за ним та умови утримання. Крім того, реалізували 1,5 тис. голів племінного молодняку — на підвищених обертах працював наш відділ збуту, очолюваний Оленою Войтко. З нами співпрацюють підприємства буквально із усіх куточків України, не тільки сусідніх Миколаївщини та Херсонщини, а й не таких близьких Сумщини, Полтавщини, Житомирщини тощо.

 

 Як взагалі оцінюєте ситуацію на ринку племінного свинарства України? Нерідко нарікають, що в Україні більше 260 племінних свиногосподарств, проте купити якісне поголів’я ніде. Чи помітили якісь зрушення у системі, відколи почав працювати ваш племінний завод?

 

 Якщо чесно, позитивних зрушень в галузі в цілому не помітив. Хоча, може, мені тут на «кінці географії» просто погано видно. Племінні господарства потрібно оцінювати не за статусом, прописаним у папірцях, а за обсягами реально проданих тварин та кількістю задоволених клієнтів. Хоча ринок все одно здійснює свій відбір. Час разових продажів уже минув. Україна маленька, як долоня, тому інформація про недобросовісну співпрацю поширюється швидко. А відновити репутацію часом буває неможливо.

 

Ми забезпечуємо наших партнерів не тільки тваринами, але й супроводом, консультаціями. Тому, незважаючи на чималу відстань, до нас приїжджають покупці і на кілька днів, і на тиждень, щоб повчитися, підтримують приязні стосунки. Крім того, у нас є менеджер із продажів, який постійно їздить Україною та відслідковує, як працює наше поголів’я, оперативно реагує на звернення.

 

– Чого, на вашу думку, не вистачає системі племінного свинарства України? Що б запозичили із досвіду інших кран?

 

 Не потрібно вигадувати велосипед, достатньо скопіювати організацію племінної справи, скажімо, Данії чи Німеччини, де працюють потужні племінні об’єднання, здійснюють чесний незалежний аудит статусу господарств, інформація про їх результати надійна і відкрита для всіх.

 

 

А у товарному свинарстві нам вкрай потрібні зміни. Поки в Україні розрахунок за товарних свиней здійснюють за живу вагу, а не по забійному виходу і якості м’яса, доти нам на експортні ринки – зась.

 

 

На «кінці географії»: плюси і мінуси

 

 

 Ви зазначили, що розміщені на крайньому Півдні України. Які переваги та недоліки такого географічного розміщення для свинокомплексу?

 

 

 Безперечний плюс те, що кліматичні умови дозволяють заощаджувати на опаленні. Крім того, ми віддалені від основних доріг, населених пунктів і зон із концентрованим свинарством, що значно сприяє біобезпеці господарства. Серед інших заходів з підтримки статусу здоров’я те, що всі працівники комплексів підписують договір, згідно якого зобов’язуються не утримувати у присадибних господарствах свиней. Як компенсацію незручностей всі працівники раз на місяць безкоштовно отримують м’ясо. Персонал ставиться до такої вимоги із розумінням, однак служба безпеки все одно час від часу всіх відвідує і чемно перевіряє. Поблажок не існує: якщо угоду порушено, єдине рішення — звільнення.

 

Інша вагома перевага — близькість до потенційних ринків збуту. Адже завдяки нашому географічному розміщенню ми однією ногою у ЄС.

 

Серед мінусів, звісно, спека. Із травня по вересень температура тримається на рівні 35-40 ºC, а часом буває і 45 ºC. Хоча і з цим ми успішно справляємося.

 

 Завдяки яким технологічним рішенням?

 

 Перш за все, завдяки оптимізації мікроклімату у приміщеннях: вентиляція, туманування і кондиціонування повітря. Так, у критичних точках (відділи запліднювання, опоросу) встановили системи «фреш-ніс»: повітря до свиноматок подається із окремої кімнати, де проходить підготовку кондиціонером. Таке рішення стало справді рятівним. По-друге, протистоїмо впливові спеки на тварин завдяки спеціальним добавкам у кормах. Для прикладу, бетаїн підтримує осмотичний тиск у клітинах кишечнику, а тому сприяє кращому перетравленню кормів, збереженню приростів.

 

До речі, саме тема годівлі, якості та зберігання кормів для мене останнім часом одна із найцікавіших. Через відмінність кліматичних умов у різних регіонах України поживність та біодоступність зернових теж різна. Яскравий приклад – зниження вологості зерна. Зі зниженням вологості зерна падає і його доступність, бо фітаза, яка сприяє розщепленню фосфору та протеїну, під дією температури перетворюється на інші сполуки. Це провокує не тільки неефективне використання кормів через зниження їх перетравності, а й підвищення рівня азотних сполук у приміщеннях із тваринами, у гноєві, викидах повітря із корпусів. Тому ми дуже прискіпливо контролюємо якість кормів.

 

 

«Коли відчуваєш себе потрібним, з радістю йдеш на роботу і готовий добиватися результатів навіть в умовах підвищеного навантаження»

 

 Що вам найбільше імпонує у роботі ТОВ «Агропрайм Холдингу»?

 

 

 Ставлення керівництва до свого колективу. Я пройшов і радянську школу, і період перебудови. Тут відчуваєш себе потрібним, тому із радістю йдеш на роботу, навіть в умовах підвищеного навантаження, якого не уникнути при такому бурхливому розвитку та динамічному будівництві, як у нас. Важливо, коли керівники розуміють увесь виробничий процес і довіряють своїм виконавцям, не змушують наймати на роботу непотрібних працівників. Тоді підприємство працює злагоджено, як годинниковий механізм.

 

 

 Які завдання ставите перед собою та командою на 2013-ий рік?

 

 

 Будемо розвивати досягнуте. Програма-мінімум — збільшити виробництво товарних свиней на відгодівельному комплексі до 30 тис. голів на рік. Однак із нашою командою, впевнений, все вдасться.

 

Інвестиційні проекти:
  • налагодження виробництва продукції рослинництва
  • будівництво племінного репродуктору на 200 голів свиноматок
  • будівництво відгодівельного комплексу потужністю 24 000 голів свиней на рік
  • виробництво біопалива з відходів сільськогосподарського виробництва.



















Будемо раді відповісти на будь-які ваші запитання